Існує традиція давати дитині "таємне" ім'я під час хрещення, аби захистити її від "наврочень". Це не забобон, а віддзеркалення священного моменту Таїнства Хрещення перед Богом. У минулому, ім'я дитині призначали у восьмий день після народження, але тепер ці правила стали більш гнучкими. Однак ім'я повинно бути православним і міститися у святицях.

Раніше священник називав дитину за ім'ям святого, на честь якого вона народилася, тепер це право належить батькам. Церква негативно ставиться до впливу забобонів на цей процес. Під час молитовної діяльності варто згадувати те ім'я, яким хрестився дитина, ім'я вказує на нове духовне народження людини. Хрещене ім'я - єдине, що має значення в духовно-церковному житті особи, тому не варто ховати його під загадкові імена.